Екологічне виховання - складова частина морального виховання. Тому під
екологічним вихованням розуміється єдність екологічної свідомості та поведінки,
гармонійного з природою. На формування екологічної свідомості впливають
екологічні знання і переконання. Екологічні уявлення формуються у молодших
школярів в першу чергу на уроках природознавства Знання, приведені до
переконання, формують екологічну свідомість.
Екологічне поведінка складається з окремих вчинків (сукупність станів,
конкретних дій, умінь і навичок) і відношення людини до вчинків, на які
впливають цілі і мотиви особистості (мотиви у своєму розвитку проходять такі
етапи: виникнення, насишеніе змістом, задоволення).
По суті екологічного виховання є дві сторони: перша - екологічну свідомість,
друга - екологічне поведінку, в цій роботі розглянуто тільки формування
екологічної свідомості. А екологічне поведінка формується з роками і не стільки
на урок, скільки у позакласної та позашкільної діяльності.
Таким чином, визначаючи сутність екологічного виховання, виділяють, по-перше:
особливості цього процесу:
1) ступінчастий характер:
а) формування екологічних уявлень;
б) розвиток екологічної свідомості та почуттів;
в) формування переконань в необхідності екологічної діяльності;
г) вироблення навичок і звичок поведінки в природі;
д) подолання в характері учнів споживчого
ставлення до природи;
2) тривалість;
3) складність;
4) стрибкоподібність;
5) активність;
по-друге: величезне значення психологічного аспекту, який включає в себе:
1) розвиток екологічної свідомості;
2) формування відповідних (природосообразно) потребнстей, мотивів і установок
особистості;
3) вироблення моральних, естетичних почуттів, навичок і
звичок;
4) виховання стійкої волі;
5) формування значущих цілей екологічної діяльності.
Тому формування екологічної свідомості і поведінки
в єдності необхідно починати з молодшого шкільного віку.
четверг, 13 июня 2013 г.
Екологічне виховання учнів початкових класів на уроках природознавства
Не можна відокремити наше життя від
навколишнього середовища, в якому ми живемо, а тому не можна спокійно
спостерігати, як це середовище стає все більш небезпечним для всього живого.
Наша щоденна поведінка, наша господарська діяльність не покращує екологічний
стан довкілля і через нашу екологічну безграмотність, і через байдужість та
неуважність, через пріоритетність економічних (скороминущих) ідей відносно до
об’єктивних законів природи. Саме тому поняття "екологічна
катастрофа" стало повсякденним, і саме тому освіта у навчальних закладах
будь-якого рівня повинно мати належний екологічний рівень. Найважливіше
завдання екологічної освіти – засвоєння знань про екологію Землі та формування
персональної відповідальності за стан справ у довкіллі.
Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури,
екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. На цьому рівні навчання
більш раціональними є естетичні, етичні та емоційні освітні методи, прямі
контакти з природними матеріалами, з самою природою. Навчання екології має бути
активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у
навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості технічною інформацією,
яку діти не спроможні належним чином сприйняти.
Дидактичні екологічні ігри та методика
їх використання
Дидактична гра – один з найбільш часто
уживаних дидактичних прийомів у навчанні, оскільки вона дає можливість
успішного розв’язання освітніх і виховних завдань. При цьому я можу швидко
створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у
засвоєнні певних понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову
діяльність. Велику цінність з педагогічної точки зору має і українська народна
гра, оскільки вона виявляє значний вплив на виховання розуму, характеру,
розвиває моральні почуття, створює певний духовний настрій.
Знайди
зв’язок
Мета: закріплення понять про взаємозв’язки в природі.
Завдання: провести
"!дослідження", а саме: встановити і довести взаємозв’язок між двома
запропонованими поняттями.
Обладнання: картки з написаними взаємопов’язаними поняттями; поліетиленовий пакет або
невелика коробка.
Підготовка до
гри: вчитель на картках із цупкого паперу чітко пише два поняття, між якими
можна встановити взаємозв’язки типу: хижак – жертва, вплив людини на природне
середовище, кислотний дощ – рослина і т.п.
Хід гри
На запрошення
ведучого діти по двоє підходять, витягують одну картку і відходять. Обговорюють
між собою зміст картки, встановлюють взаємозв’язки між поняттями і повідомляють
результати своїх досліджень ведучому. Ведучий при потребі може допомогти дітям
уточнити суть понять, можливі розбіжності у міркуваннях тощо. Коли всі пари
знайшли пояснення взаємозв’язків, проводиться "конференція", на якій
діти оголошують свої відповіді. 2-3 пари "дослідників", що дістали
найвищі оцінки, можуть скласти свої картки і запропонувати їх одна одній, щоб
остаточно визначити переможця.
Правила гри: скільки пар
"дослідників”, стільки балів одержує пара, що першою дала правильну
відповідь, наступна – на менше і т.п. Коли діти складають картки самі –
оцінюється складність завдання і час вирішення завдання суперника.
Приклади понять (складність залежить від
віку дітей):
1.
білка – шишка; сова – миші; птахи –
комахи;
2.
лишайник – повітря; комахи врожай (2
рішення);
3. нафтова аварія загибель птахів; отрутохімікати на полях – алергічні
захворювання; завод – захворювання дихальних шляхів.
Екологічне виховання молодших школярів
Нині екологічна криза все більше
нівечить природу нашої країни. Людству найближчим часом загрожує небезпека,
якщо воно не змінить стиль свого існування й діяльності, не визначить своїх
життєвих цінностей. Оскільки наше життя не можна відокремити від навколишнього
середовища, в якому живемо, то вся освіта має нести екологічну ідею. Людству
потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура та свідомість.
Ці завдання певною мірою може
виконувати навчальний курс «Я і Україна. Довкілля» (авт. К. Гуж, В. Ільченко),
укладений відповідно до вимог Держстандарту та Типових навчальних планів
початкової загальної освіти (галузь «Людина і світ»). Він допомагає учням не
тільки пізнавати навколишній світ, установлювати картину взаємозв'язків у
природі, зрозуміти загальні закономірності в довкіллі, а й оцінити роль і місце
людини у природі.
Ураховуючи завдання та мету
курсу, я намагаюсь пробудити в учнів занепокоєність станом природи, їхнього
безпосереднього оточення і планети в цілому, а також ініціюю екологічне
мислення та поведінку в повсякденному житті. Кожний учень має усвідомити
важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим. Кожний
повинен переконатись, що він відповідальний не тільки за себе, а й за всю
планету. Адже наше життя залежить від стану та здоров'я довкілля.
На уроках вищезгаданого
навчального предмета я прагну створити комфортні умови для природовідповідного,
особистісного розвитку школяра, задоволення його потреб у пізнанні свого
довкілля та задоволення природних потягів дітей до дослідництва й висновків,
конструювання та художнього самовираження. Для цього застосовую різні форми та
методи навчання. Зокрема проводжу уроки-міркування, урок-казку, подорож,
використовуючи ребуси, кросворди, казки, ігрові ситуації, що сприяють
активізації учнів та їх пізнавальної активності. До проведення уроку залучаю й
учнів (метод «Навчаючи - учусь»). Заздалегідь підготовлені діти в цікавій формі
повідомляють про певні спостереження, об'єкти чи явища природи. Люблять
вихованці бути дослідниками, відкривачами, кореспондентами, акторами, працювати
у групах.
Така методика роботи дає
можливість не тільки забезпечити учнів системою знань про природу, розвивати
критичне мислення, мовлення, упевненість у собі, а й формувати екологічно та
інтелектуально розвинену, віддану своїй Батьківщині людину, здатну відповідати
за збереження себе та свого природного й суспільного довкілля.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)